УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ІЗЮМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
 
.






Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новини


13 груд. 2017
Міська бібліотека
До Дня Святого Миколая

12 груд. 2017
ІДМШ
Нове досягнення учнів Ізюмської дитячої музичної школи

12 груд. 2017
Міська бібліотека
До Міжнародного Дня інвалідів

10 груд. 2017
ІДМШ
Ізюмські музиканти на конкурсі «Радість відкриття»

10 груд. 2017
Бібліотека
До Тижня права

10 груд. 2017
Пізнавально-розважальна програма
У пошуках птаха щастя

Всі новини

Центральна Міська Бібліотека

 

   

 

- Адреса закладу: м. Ізюм, вул. Соборна,48/56                         Директор закладу:

- Телефон: (05743)2-12-81                                         Завгородня Оксана Вікторівна

- Е-mail: izumlibrary@ukr.net

- Режим роботи: пн.-сб. 8.00-18.00;  вихідний - неділя

 

      

 

        

 

 

Про Центральну бібліотеку

 

        «Господину земскому начальнику 1-го участка Изюмского уезда

утвердив мещанина Сергея Петрова-Иговского ответственным лицом по заведыванию Изюмской волостной библиотекой, имею честь уведомить об этом Ваше высокоблагородие в дополнение к отношению от 10 марта настоящего года за № 1205.

Исполняющий должность губернатора, вице губернатор.»

       МВД Харьковского губернатора, канцелярия, сентябрь  23дня, 1894 года.

 

Історичні нотатки

      122 роки тому - у вересні 1884 року – з ініціативи місцевої прогресивної інтелігенції в Ізюмі відкрилась міська бібліотека. Ще до її відкриття було створене правління на чолі з Д.Н. Сукачовим, яке займалось збиранням книг та підготовкою приміщення для майбутньої бібліотеки.

      Коли були зібрані перші 300 книг, правління відкрило бібліотеку у … сараї, розташованому на подвір’ї пошти. А через деякий час її перемістили до одного з будиночку на нинішній вулиці Соборній. Після того, як книжковий фонд виріс до тисячі примірників, його розділили на дві частини. Одна частина призначалась читачам, які платили гроші за прочитану книгу, друга одержала назву «народна читальня» і користування нею було безкоштовним.

      В «народній читальні» фонд складався із книг серій «Чтение для народа», «Читальня народної школи», журналів «Душеполезное чтение», «Кормчий», «Церковний вестник» та ін. Платних працівників на той час у бібліотеці не було. Міські інтелігенти – М.Н. Ковтун, А.В. Любарська, Д.А. Данкова та інші брали найбільш активну участь у роботі бібліотеки з власної ініціативи. Згодом правління бібліотеки на зібрані у населення пожертвування побудувало будинок, в якому на першому поверсі розмістилась бібліотека.

      Особливо активно передова інтелігенція міста допомагала бібліотеці в 1905 -1907 роках. Саме вона була організатором загальнодоступних лекцій, недільних читань для народу. В фонді бібліотеки з’явились збірки «Знание», прогресивна художня література.

      В  1917 року Ізюмська міська бібліотека була взята на державне утримання. Змінився склад читачів (з’явились нові групи читачів – робітники та селяни), книгами тепер користувались всі і безкоштовно. У двадцяті роки минулого століття на селі працювало 64 пересувки від бібліотеки.

      В 1935 році бібліотека включилась у Всесоюзний конкурс на кращу районну бібліотеку, зайняла перше місце в республіці і її колектив був нагороджений премією у розмірі 10 тисяч карбованців. В ті роки це була значна сума.

      У 1941 році книжковий фонд бібліотеки уже нараховував більше 66 тис. примірників. Тут був Указ Петра Великого, прижиттєві видання творів дореволюційних письменників, енциклопедія Брокгауза і Ефрона (1890 року) та інші. Усе це під час окупації Ізюму німецькими загарбниками було пограбовано. І тільки після приходу частин Радянської армії бібліотека знову почала свою роботу.

      В тяжкі післявоєнні роки працівники та актив бібліотеки вели пошук пограбованих у війну бібліотечних фондів. Фонд бібліотеки почав швидко зростати. На той час бібліотека виписувала вже більше 320 назв газет, 70 назв журналів. На придбання книг від держави бібліотека одержувала царівно 3,000 крб.

     З року в рік бібліотека набувала досвіду, впроваджуючи в свою роботу різні форми індивідуальної та масової роботи. Це і вивчення запитів читачів: тематичні вечори, усні журнали, читацькі конференції тощо. З 1950 по 1955 роки в Ізюмській міській бібліотеці працював літературний гурток, який став пізніше ядром літературно об’єднання «Крем’янець», яке працювало в редакції місцевої газети «Радянське життя».

     З 1964 по 1967 роки в бібліотеці працював клуб любителів поезії, на засіданнях якого виступали місцеві поети та письменники: А.І. Саєнко, І.Є. Мирошниченко, С.А. Гришинська, Г.Бахтін, В.Василенко. Гостями клубу були харківські літератори Ю.Герасименко, В. Кочевський, Р.Полонський, В. Бондар, Б.Силаєв, В. Холод, З. Кац, О.Ольшанський.

     У післявоєнні роки при бібліотеці було організовано районні 6-ти місячні курси підготовки бібліотекарів. Тут бібліотечну освіту здобули Е.С. Бойко, яка багато років пропрацювала  в бібліотеці села Кам’янка, Т.Д. Кренчевнова – бібліотекар ІТРЗ, О.Г. Гудкова та інші.  Бібліотекою були організовані і працювали клуби для молоді «Ким бути», правових знань разом з СШ №4 та районним Будинком Культури, а також народний університет (літературний факультет).

     Ізюмська бібліотека довгий час знаходилась в окремому будинку по вулиці Свердлова. Тепер на цьому місці збудовано багатоповерхову споруду, на першому поверсі якої розмістилась міська центральна бібліотека  для дорослих та дитяча бібліотека.

Бібліотека переїхала в нове приміщення в 1970 році, отримала звання бібліотеки відмінної роботи. Працівники бібліотеки проводили велику масову роботу в стінах бібліотеки, а також у школах: СШ №1, 4,5, на підприємствах: ІТРЗ, ІОМЗ, приладо-будівному заводі, у медичному училищі, на будовах міста, в селах Кам'янка, Кун'є, Бригадирово, Заводи, Андріївка та ін..

      Всі працівники бібліотеки мали закінчену вищу освіту, великий стаж роботи. Понад 20 років завідувала бібліотекою Мізіна Лизавета Михайлівна, стільки ж працювала бібліотекарем Алімова Ольга Сергіївна. В своїй роботі працівники впирались на актив бібліотеки, багаточисленних читачів. Активісти читали для населення лекції, доповіді, брали участь у масових заходах. Це учителя та директори шкіл – Марія Тимофіївна Тюльпа, Любов Федорівна Сенна, Роза Василівна Версальська, Ірина Дмитрівна Сукачова, Валентина Михайлівна Рибалко, Надія Антонівна Винник, Варвара Єгорівна Наумова, Микола Альбертович Сидар, Світлана Пилипівна Житник, Федір Семенович Ярема, батько письменника Радія Полонського, який жив в Ізюмі,Єва Борисівна Фендель та інші.2Багато років в бібліотеці працювали: Котелевська Лідія Іванівна, яка проробила 40 років, з них 33 – завідуючою (вийшла на пенсію в 1989 році). Таісія Іванівна Купатадзе та Наталія Іванівна Єськова, які проробили в бібліотеці більше 20 років. Це були люди, які любили свою професію всією душею і присвятили цій роботі майже все своє життя.

     1977 році відбулась централізація бібліотек міста та району. Бібліотека увійшла до складу Централізованої районної бібліотечної системи. З 2003 року вона стала Центральною бібліотекою Міської централізованої бібліотечної системи. Щорічно центральна бібліотека обслуговує більше 4 тисяч читачів, яким видається 73 572 тисяч примірників книг та періодичних видань. У бібліотеці 43 723 тисяч книг різного змісту, профілю…

      2011 році в бібліотеці був відкритий Центр публічного доступу до мережі Інтернет на безоплатній основі, завдяки перемозі в грантовому конкурсі програми «Бібліоміст». В центрі функціонують шість комп’ютерів з доступом до мережі Інтернет, кількість користувачів понад 300 осіб.

 

  

     Понад  сто двадцять років існування,  працівники бібліотеки приділяли багато уваги популяризації літератури з різних питань.

     Працівники бібліотеки докладають багато зусиль до популяризації творчості письменників та діячів культури, які народились чи довгий час перебували в Ізюмі. Це, насамперед, художник С. Васильківський, поет - романтик М. Петренко (автор слів пісень «Дивлюсь я на небо», «Вечір»), український поет П. Грабовський, видатна українська актриса, народна артистка УРСК А. Борисоглєбська та ін.. на абонементі бібліотеки оформлена постійно діюча книжкова виставка «Наші славетні земляки».

     У читальному залі бібліотеки організовано куточок народних традицій та обрядів, де експонуються вироби народних умільців, етнографічні експонати. Він став місцем спілкування юнацтва, вивчаючого та відряджуючого народні традиції та звичаї. Тут разом з вчителями місцевих шкіл бібліотекарі проводять уроки народознавства «Джерела духовності», «Ізюмщино зоряна моя» та ін.. Велику зацікавленість має міська Інформаційна Олімпіада «Інформаційна незалежність».

     Також в читальному залі працює куточок з працевлаштування для тих, хто шукає роботу та переселенців.

     Колектив Ізюмської міської центральної бібліотеки перебуває у творчому пошуку ефективних інноваційних форм роботи з читачами.