Ізюмський краєзнавчий музей ім. М.В. Сібільова

Історичне коріння.

      П’єр Береговуа – француз українського походження. Сьогодні його ім’ям у Франції названий міст через Луару поблизу міста Невер та одна з вулиць Ізюма. Свого часу він міг би народитися тут, але доля вирішила інакше.

П’єр Береговуа – прем’єр міністр Франції.

1982 -1984рр - міністр соціального забезпечення і громадянської солідарності.

1984 – 1986рр - міністр економіки та фінансів, одночасно міністр по справам бюджету.

1988 – 1992рр - міністр економіки та приватизації.

1992р - прем’єр – міністр Франції.

     У 1918 році ізюмчанин Адріан Береговий, батько П’єра Береговуа, перебуваючи у Франції з Російським військовим експедиційним корпусом, приймає рішення не повертатись до палаючої вогнем батьківщини та залишається у невеличкому нормандському містечку Девій ле Руана.  Тут він відкриває свою кав’ярню, одружується і змінює прізвище на французький манер. 23 грудня 1925 року народжується його первісток – П’єр Береговуа, незвичайна доля якого, наповнена високими злетами та трагічним кінцем, і досі цікавить багатьох українських та французьких істориків.

      Вже під час Другої світової війни проявилися особисті якості П’єра. Чотирнадцятирічний юнак активно допомагає французькому підпіллю та воює в партизанському загоні. Після війни стає лідером великої профспілкової організації. Призначення його у 1981 році президентом Франції Франсуа Міттераном   генеральним секретарем  Єлисейського Палацу шокувало політиків того часу, оскільки традиційно посаду такого рівня отримували виключно випускники французької національної школи адміністраторів.  Але завдяки своїм неординарним якостям та чисельним талантам, серед яких особливо проявились лідерство та дипломатизм вже в 1984 році П’єр Береговуа  отримує портфель міністра економіки, фінансів і бюджету. Як зазначав сам Франсуа Міттеран на цій посаді політик проявив себе з найкращої сторони: зміцнив франк, зменшив товарний дефіцит та приборкав інфляцію.  А у 1992 році  він стає прем’єр-міністром Франції.

     Під час роботи на державних посадах П’єр Берегуа підтримує зв’язки з Україною, зокрема його пов’язує тісна особиста дружба з головою Харківського облвиконкому Олександром Степановичем Масельським. Наприкінці 1980 –х років, перебуваючи з робочим візитом у Харкові, він приїздить до Ізюму, на свою історичну Батьківщину.

.

     І досі вітчизняні і Європейські історики не дійшли висновку – чи правдиві були звинувачення політичними опонентами цього державного діяча Франції. Але ми віримо, що саме безпідставність цих звинувачень і змусили П’єра Береговуа у 1993 році покінчити своє життя самогубством. Бо для українців та їх нащадків поняття честі завжди було понад усе.