Центральна Міська Бібліотека

- Адреса закладу: м. Ізюм, вул. Соборна,48/56                    Директор закладу:

- Телефон: (05743)2-12-81                                                        Завгородня Оксана Вікторівна

- Е-mail: [email protected]

- Режим роботи: пн.-сб. 8.00-18.00;  вихідний - неділя

Про Центральну бібліотеку

        «Господину земскому начальнику 1-го участка Изюмского уезда

утвердив мещанина Сергея Петрова-Иговского ответственным лицом по заведыванию Изюмской волостной библиотекой, имею честь уведомить об этом Ваше высокоблагородие в дополнение к отношению от 10 марта настоящего года за № 1205.

Исполняющий должность губернатора, вице губернатор.»

       МВД Харьковского губернатора, канцелярия, сентябрь  23дня, 1894 года.

Історичні нотатки

      У вересні 1884 року – з ініціативи місцевої прогресивної інтелігенції в Ізюмі відкрилась міська бібліотека. Ще до її відкриття було створене правління на чолі з Д.Н. Сукачовим, яке займалось збиранням книг та підготовкою приміщення для майбутньої бібліотеки.

      Коли були зібрані перші 300 книг, правління відкрило бібліотеку у … сараї, розташованому на подвір’ї пошти. А через деякий час її перемістили до одного з будиночку на нинішній вулиці Соборній. Після того, як книжковий фонд виріс до тисячі примірників, його розділили на дві частини. Одна частина призначалась читачам, які платили гроші за прочитану книгу, друга одержала назву «народна читальня» і користування нею було безкоштовним.

      В  1917 року Ізюмська міська бібліотека була взята на державне утримання. Змінився склад читачів (з’явились нові групи читачів – робітники та селяни), книгами тепер користувались всі і безкоштовно. У двадцяті роки минулого століття на селі працювало 64 пересувки від бібліотеки.

      У 1941 році книжковий фонд бібліотеки уже нараховував більше 66 тис. примірників. Тут був Указ Петра Великого, прижиттєві видання творів дореволюційних письменників, енциклопедія Брокгауза і Ефрона (1890 року) та інші. Усе це під час окупації Ізюму німецькими загарбниками було пограбовано. І тільки після приходу частин Радянської армії бібліотека знову почала свою роботу.

     З року в рік бібліотека набувала досвіду, впроваджуючи в свою роботу різні форми індивідуальної та масової роботи. Це і вивчення запитів читачів: тематичні вечори, усні журнали, читацькі конференції тощо. З 1950 по 1955 роки в Ізюмській міській бібліотеці працював літературний гурток, який став пізніше ядром літературно об’єднання «Крем’янець», яке працювало в редакції місцевої газети «Радянське життя».

     З 1964 по 1967 роки в бібліотеці працював клуб любителів поезії, на засіданнях якого виступали місцеві поети та письменники: А.І. Саєнко, І.Є. Мирошниченко, С.А. Гришинська, Г.Бахтін, В.Василенко. Гостями клубу були харківські літератори Ю.Герасименко, В. Кочевський, Р.Полонський, В. Бондар, Б.Силаєв, В. Холод, З. Кац, О.Ольшанський.

     У післявоєнні роки при бібліотеці було організовано районні 6-ти місячні курси підготовки бібліотекарів. Тут бібліотечну освіту здобули Е.С. Бойко, яка багато років пропрацювала  в бібліотеці села Кам’янка, Т.Д. Кренчевнова – бібліотекар ІТРЗ, О.Г. Гудкова та інші.  Бібліотекою були організовані і працювали клуби для молоді «Ким бути», правових знань разом з СШ №4 та районним Будинком Культури, а також народний університет (літературний факультет).

     Ізюмська бібліотека довгий час знаходилась в окремому будинку по вулиці Свердлова. Тепер на цьому місці збудовано багатоповерхову споруду, на першому поверсі якої розмістилась міська центральна бібліотека  для дорослих та дитяча бібліотека.

     Бібліотека переїхала в нове приміщення в 1970 році, отримала звання бібліотеки відмінної роботи. Працівники бібліотеки проводили велику масову роботу в стінах бібліотеки, а також у школах: СШ №1, 4,5, на підприємствах: ІТРЗ, ІОМЗ, приладо-будівному заводі, у медичному училищі, на будовах міста, в селах Кам'янка, Кун'є, Бригадирово, Заводи, Андріївка та ін..

      Всі працівники бібліотеки мали закінчену вищу освіту, великий стаж роботи. Понад 20 років завідувала бібліотекою Мізіна Лизавета Михайлівна, стільки ж працювала бібліотекарем Алімова Ольга Сергіївна. В своїй роботі працівники впирались на актив бібліотеки, багаточисленних читачів. Активісти читали для населення лекції, доповіді, брали участь у масових заходах. Це учителя та директори шкіл – Марія Тимофіївна Тюльпа, Любов Федорівна Сенна, Роза Василівна Версальська, Ірина Дмитрівна Сукачова, Валентина Михайлівна Рибалко, Надія Антонівна Винник, Варвара Єгорівна Наумова, Микола Альбертович Сидар, Світлана Пилипівна Житник, Федір Семенович Ярема, батько письменника Радія Полонського, який жив в Ізюмі,Єва Борисівна Фендель та інші.2Багато років в бібліотеці працювали: Котелевська Лідія Іванівна, яка проробила 40 років, з них 33 – завідуючою (вийшла на пенсію в 1989 році). Таісія Іванівна Купатадзе та Наталія Іванівна Єськова, які проробили в бібліотеці більше 20 років. Це були люди, які любили свою професію всією душею і присвятили цій роботі майже все своє життя.

     1977 році відбулась централізація бібліотек міста та району. Бібліотека увійшла до складу Централізованої районної бібліотечної системи. З 2003 року вона стала Центральною бібліотекою Міської централізованої бібліотечної системи. Щорічно центральна бібліотека обслуговує більше 4 тисяч читачів, яким видається 73 572 тисяч примірників книг та періодичних видань. У бібліотеці 43 723 тисяч книг різного змісту, профілю…

       Головними напрямками бібліотеки є питання правової культури, екологічних знань, краєзнавства, національно – патріотичного виховання дітей та молоді, виховання любові до рідної мови, а це відзначення ювілейних дат письменників та поетів шляхом книжкових виставок, презентацією нових книг, зустрічей з письменниками-земляками.  

      Працівники бібліотеки докладають багато зусиль до популяризації творчості письменників та діячів культури, які народились чи довгий час перебували в Ізюмі. Це, насамперед, художник С. Васильківський, поет - романтик М. Петренко (автор слів пісень «Дивлюсь я на небо», «Вечір»), український поет П. Грабовський, видатна українська актриса, народна артистка УРСК А. Борисоглєбська та ін..

З 2011 року в бібліотеці функціонує Центр публічного доступу до мережі Інтернет. Інтернет- послуги в бібліотеці допомагають членам громади у вирішенні безлічі життєвих питань: можливість навчатися онлайн і дистанційно, користування електронною поштою е- mail, замовлення квитків на різні види транспорту, спілкування в соціальних мережах, пошуки роботи, спілкування за допомогою відеозв'язку (Skype ), та ін..

Крім традиційних форм масової роботи запроваджуються нові форми. Значну популярність набувають масові заходи, які проводяться за межами бібліотеки, а саме: «Бібліопікнік», «Пляжна міні – бібліотека» запросила в гості відпочиваючих на центральному міському пляжі. Новинкою став гурток англійської мови «speak English» при центральній міській бібліотеці, який проводить волонтер Єрданалян Т.А. з дітьми дошкільного віку.

Бібліотека співпрацює з міським територіальним центром, підопічні якого з величезним задоволенням запрошують співробітників проводити заходи і самі активно приймають в них участь.

Для створення позитивного іміджу діяльність бібліотеки висвітлюється на сайтах центральної бібліотеки, управління культури Ізюмської міської ради, ХОБ, та на сторінках міськрайоної газети «Обрії Ізюмщини», у соціальній мережі Facebook «Бібліотечний дайджест Ізюма». Колектив Ізюмської міської центральної бібліотеки добре розуміє, що найліпший спосіб зацікавити читачів бібліотеки – це комплексність послуг. Сучасна бібліотека – це не тільки читання, зараз публічна бібліотека – центр громадського життя, центр інноваційного розвитку громади.